Заступник міністра фінансів України про оновлені правила фінансового моніторингу

Заступник міністра фінансів України про оновлені правила фінансового моніторингу

Україна більше п’ятнадцяти років використовує цей інструмент, а останні зміни — це лише подальша адаптація національного законодавства до оновлених Рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF).
 

Ключовою метою, яка закладена в новому законі, є перехід від кількісного аналізу до якісного. Що це означає? Про це розповів заступник міністра фінансів України Павло Ходаковський, спеціально для НВ Бізнес.

Верховна Рада внесла зміни в законодавство щодо фінансового моніторингу, але чомусь це питання викликало багато дискусій.

Насправді, Україна більше п’ятнадцяти років використовує цей інструмент, а останні зміни — це лише подальша адаптація національного законодавства до оновлених Рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF).

Ключовою метою закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», прийнятого парламентом 6 грудня, є імплементація положень 4-ї Директиви ЄС проти відмивання коштів та фінансування тероризму та усунення недоліків, виявлених комітетом експертів MONEYVAL за результатами 5-го раунду взаємної оцінки України.

Це важливий крок, оскільки ці норми вже впроваджено в усіх країнах — членах Європейського Союзу та є обов’язковими для країн, що мають намір на членство. Тобто адаптація законодавства в цій сфері наблизить країну до членства у ЄС.

Одне з питань, яке виникало у представників бізнесу та громадян — як на них вплине збільшення розміру суми фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу?Законом дійсно збільшується цей розмір зі 150 тис. грн до 400 тис. грн, що, у свою чергу, наближає національне законодавство до міжнародних стандартів FATF. Відповідно до стандартів рекомендовано використовувати граничний поріг, еквівалентний USD / EUR 15 000.

Але ключовою метою, яка закладена в нормативному акті, є перехід від кількісного аналізу до якісного, який передбачає зосередження уваги суб'єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ) на «підозрілих операціях». Тобто, з одного боку, моніторингу підлягатиме менша кількість операцій, які банки подають за ознаками обов’язкового фінансового моніторингу, а з іншого — підвищиться якість інформації саме про підозрілі фінансові операції.

Важливе в цьому напрямі й одночасне зменшення кількості ознак таких фінансових операцій з сімнадцяти до чотирьох та зміна формулювання відповідної норми. З моменту набуття чинності законом СПФМ буде зобов’язаний, наскільки це можливо, проводити аналіз та вивчення підстав і цілей усіх фінансових операцій за наявності однієї з цих чотирьох ознак. А саме:

  • є складними фінансовими операціями;
  • є незвично великими фінансовими операціями;
  • проведені у незвичний спосіб;
  • не мають очевидної економічної чи законної мети.

Таке формулювання унеможливлює вузьку інтерпретацію понять і, за великим рахунком, буде застосовуватись лише щодо клієнтів, ризик ділових відносин з якими є високим.

Таким чином, зосереджується увага учасників системи фінмоніторингу на найвищих ризиках, загрозах та вразливостях.

Норми закону, якими збільшено штрафні санкції (ще одне питання, яке спричинило дискусії) насправді також пов’язані з адаптацією законодавства до положень 4-ї Директиви ЄС. Відповідно до них, за порушення мають бути встановлені максимальні штрафи для банків та фінансових установ у розмірі принаймні 5 млн євро або 10% від загального річного обороту, а для інших осіб — щонайменше подвійну суму вигоди, одержаної внаслідок порушення, в разі, якщо така вигода може бути визначена, або — в інших випадках — не менше 1 млн євро.

Отже, законом встановлено максимальні суми штрафів, які можуть бути застосовані до СПФМ. Зокрема для суб'єктів, які є фінансовими установами — 10% загального річного обороту, але не більше 7 950 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 135 150 грн. Для інших суб'єктів у розмірі двократного обсягу одержаної вигоди внаслідок вчинення порушення, а якщо сума такої вигоди не може бути визначена — 1 590 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 27 тис. грн.

Варто зауважити, що максимальний розмір штрафу буде визначатися саме з позиції ризик-орієнтовного підходу. Тобто з обов’язковим врахуванням обставин, характеру та тривалості вчиненого порушення, фінансового стану суб'єкта, збитків третіх осіб, ступеня відповідальності тощо. За одне порушення не може бути застосовано більше одного заходу впливу.

При цьому, закон запроваджує процедуру застосування угоди про врегулювання наслідків вчинення порушення законодавства. Така процедура застосовуватиметься до СПФМ протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше, ніж через три роки з дня його вчинення. Більш того, у суб'єктів з’являється можливість оскарження рішення про накладення штрафів, яке набуватиме статусу виконавчого документу лише з дня набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

В цілому ж всі ці нововведення передовсім направлені на виявлення зон підвищеного ризику СПФМ, а не на операції пересічних громадян. Для країни в цілому імплементація цих міжнародних стандартів дозволить створити прозоріший та ефективніший інструмент, та вийти на новий рівень якості системи фінансового моніторингу країни.

(фото з сайту mof.gov.ua)

Social media & sharing icons powered by UltimatelySocial
Read previous post:
Національний банк за 2019 рік направив правоохоронцям інформацію про підозрілі операції клієнтів 35 банків та 2 небанківських фінансових установи

Close