Критерії ризиковості діяльності небанківських установ

Критерії ризиковості діяльності небанківських установ

Для чого вони потрібні?
 

Що таке критерії ризиковості та ступінь суспільної важливості небанківських установ?

Для чого вони потрібні?

Як вони впливають на інтенсивність нагляду?

Своє бачення, викладене у проєкті Положення про встановлення критеріїв ризиковості діяльності небанківських установ, Національний банк презентував на онлайн-зустрічі з учасниками ринку, яка відбулася 6 жовтня.

Отже, простими словами про складне:

Перше, критерії ризиковості дозволять проводити нагляд на основі ризик-орієнтованого підходу.

Це означає, що інтенсивність нагляду залежатиме від рівня ризиковості діяльності учасника ринку. Чим ризиковішою є його діяльність, тим більша увага з боку регулятора приділятиметься такому учаснику ринку.

Друге, критерії ризиковості – це про якість роботи учасника ринку.

Чим вищою є якість роботи, тим меншими є ризики в діяльності учасника ринку з точки зору стабільності його стану та виконання ним своїх зобов’язань перед споживачами та кредиторами.

Такими критеріями стануть:

  • стан корпоративного управління, системи управління ризиками та внутрішнього контролю;
  • показники діяльності;
  • дотримання обов’язкових критеріїв і нормативів, інших показників та вимог.

За результатами оцінки ризиків в діяльності учасників ринку Національний банк присвоюватиме учаснику ринку бали: від «1» (низький ступінь ризику) до «4» (критичний ступінь ризику).

Третє, групи суспільної важливості учасника ринку – це рівень його впливу на ринок та присутності на ньому.

Суспільна важливість – це сукупність показників, які відображають обсяги надаваних послуг учасника ринку, рівень його проникнення на ринок (частка ринку), розгалуженість його мережі тощо. Відтак регулятор визначатиме 4 групи суспільної важливості – від «1» – найвищої до «4» – найнижчої групи суспільної важливості.

Це основа принципу пропорційності нагляду. Він полягає в збільшенні обсягу наглядових дій регулятора до учасників ринку вищих груп суспільної важливості, діяльність яких охоплює широкі верстви споживачів та кредиторів.

Четверте, інтенсивність нагляду здійснюватиметься на основі принципу пропорційності.

Ураховуючи відмінності та особливості діяльності різних сегментів небанківського фінансового ринку, Положення визначає окремі критерії й показники для оцінки ступеня ризику та для визначення суспільної важливості для страховиків, кредитних спілок, лізингодавців, ломбардів та фінкомпаній.

Проведення оцінки учасника ринку на предмет визначення рівня ризиковості та віднесення до групи суспільної важливості відбуватиметься раз на рік.

П’яте, оцінка учасника ринку визначатиме періодичність проведення планових перевірок.

Визначення періодичності перевірок учасників ринку здійснюватиметься за матрицею залежності від балу ступеня ризику та групи суспільної важливості.

Планова перевірка кожного учасника ринку відбуватиметься не частіше одного разу на рік. Водночас регулятор матиме право не присвоювати певним учасникам ринку групу суспільної важливості.

Відповідно планові перевірки їх діяльності не проводитимуться.

Обговорення проєкту Положення триває. Свої пропозиції НБУ просить надсилати до кінця жовтня за адресою NBFI.regulations@bank.gov.ua.

(фото з сайту pixabay)

Social media & sharing icons powered by UltimatelySocial